Запасні автозапчастини для американських тягачів - надійність і економія

Розборки вантажівок у нас існують. Але в основному там доживають свій вік, чекаючи безпристрасним рук слюсаря, представники «великої європейської сімки». А от з розбірками американських вантажівок-тягачів у нас якось не дуже. Навіть не виходить згадати, щоб хтось займався цим серйозно. Так, періодично десь спливають поодинокі оголошення: тут розбираємо Freightliner, тут можна зняти дещо з International, тут розбираємо два примірники Argosy 1999 р.в., тощо. Все це від випадку до випадку. А от такого, щоб в одному місці можна було замовити і підібрати необхідні деталі б / у, і тут же на СТО встановити на свою техніку, такого немає. Вірніше, не було до весни цього року, коли компанія «СоюзХімТранс Автосервіс» відкрила розбирання американської техніки в м. Пушкін Ленінградської області.

Чому послуги розборок постійно користуються попитом? Вся справа в психології. У нас же в основному як? Вантажівка ганятимуть у хвіст і гриву, бігає - і добре. Ледь що забарахлила - нашвидкуруч «підлікували», і вперед - на лінію: техніка не повинна стояти. Бажано при цьому заощадити і на запчастини, та й на ремонтних роботах. Американські капотниє тягачі повністю підходять для таких умов. Спочатку їх дуже любили за низьку вартість (до недавніх пір долар адже був значно дешевше європейської валюти), зараз їх люблять ще більше за простоту конструкції, надійність, високу ремонтопридатність. Але чудес не буває, всі машини рано чи пізно ламаються. І тут виникає питання: де шукати запчастини? Як показує статистика, близько 35% американських тягачів Росії (звучить-то як!) Працюють на відрізку Петербург-Москва, що залишилися 65-70% працюють в регіонах. А сервісу там і немає майже. Купували і продавали «носатий» охоче, а от організувати грамотний і доступний сервіс ... мало хто, схоже, над цим задумувався. От і доводиться замовляти нові деталі, або шукати їх на розборках.

Чим гарний перший варіант? Чи отримуєте нову деталь, в надійності якого немає сумнівів. А які вузькі місця? Нові запчастини через зростання вартості долара зараз дороги, та й доставка ... півтора тижні посилка йде зі США - а потім все залежить від того, з якої ноги вранці встала митниця. Загалом, точні терміни вам навряд чи хто назве. Тому на розбиранні ми економимо свій час - все потрібне перед очима, та й самі ж оцінюємо стан потрібних нам агрегатів. З огляду на той факт, що майже весь вітчизняний парк капотніков - з пробігом, установка на нього б / у деталей - цілком логічний крок. На користь розборок говорить і давно відоме продавцям спостереження: коли роботи багато, власники беруть в основному нові запчастини. Коли роботи трохи менше, чи падають ставки, як зараз, то покупці набагато частіше звертають увагу на деталі б / у, бо дешевше.

Трохи математики

Зазвичай колеги, розповідаючи про відкриття якого-небудь об'єкта або проведенні заходу, дають географічну прив'язку, розповідають, скільки квадратних метрів займає ремзона і т.д. і т.п. Я ж хочу розпочати з головного, з самої суті. Справа в тому, що в «СоюзХімТрансе» тягачі з пробігом по Росії не розбирають - всю техніку доставляють із США. Цікаво, що машини зовсім свіжі - найстарший з представлених на майданчику примірників з'явився на світ в 2005 р. Решта йдуть по зростаючій, це 2006, 2007, 2008 року народження. Заманливо? А тепер трохи цифр. Зважаючи на те, що зазвичай тягач у великій транспортній компанії США ходить три роки, чого достатньо для закриття всіх платежів по лізингу, після чого його продають, а протягом всіх трьох років техніка, відповідно до вимоги лізингодавця, проходить ТО і спостерігається на сервісі, то яким ж залишковим ресурсом вона володіє? Досвід показує, що для тягача в США нормальний адекватний річний пробіг становить 100-120 тис. миль. Після чого компанії від «триліток» позбавляються, які б не були у них пробіг і стан, ті перепливають океан, де їм доводиться рази так в три більше працювати на російських дорогах і напрямках.

Отже, візьмемо самий «найстарішої» на розбиранні «СоюзХімТранс Автосервіс» варіант, в нашому випадку це машина 2005 р. випуску. Помнож середню величину річного пробігу на три, отримаємо 300-360 тис. миль. До мільйона, як ми тільки що з вами переконалися, ще далеко. І ось такий ось свіжий тягач доставляють до Петербурга і потихеньку розбирають. Йому б ще бігати і бігати ... Ось що цікаво: ні аварійних тягачів - всі «препаріруемие» машини на ходу. А все тому, що американська філія відбирає тягачі в США, і, до речі, машини закуповують як з корпоративних парків, так і з-під сідла приватника (це, як відомо, найбільш ласий варіант - такі «коники» вважаються більш доглянутими), головне тут - стан вантажівки. Справа в тому, що машини за океаном беруть оптом, після чого директор компанії особисто оглядає парк і вирішує, що піде до Росії на розбирання, що буде продано на місцевому аукціоні (до речі, в особистій бесіді він жартома скаржився, що через це більше живе в повітрі, ніж на землі - авіаперельоти все ж таки забирають багато часу). Принцип відбору простий: якщо в машині жила, вибачте, свиня, то й дивилися за нею відповідно: або стежили за витратні матеріали, регулярно міняли масло, або взагалі нічого не робили, і тягач працював на знос. До речі, щоб оцінити вірність такого підходу, подивіться на стан «вісімки» Detroit Diesel, виставленої в залі магазину запчастин, двигун свіжий, але ж його лише перед самим нашим візитом зняли з подушок і сполоснув з «Керхер» ... Загалом, весь парк представлених в Пушкіна машин - це Volvo, Freightliner, International, Peterbuilt, саме така найчастіше зустрічаються на наших дорогах. Пробіг машин - від 300 до 500 тис. миль, не більше. Тому цінники виглядають обгрунтовано, як правило, це 60% від вартості нової деталі.

На майданчику

Розбирання вантажних автомобілів із США розташувалася на місці, де за часів СРСР була автоколона. Нічого не поробиш, час показав, хто правий. Якщо раніше тут обслуговували ЗІЛи та ЛіАЗ, то тепер ось Freightliner і Volvo. Зараз компанія готує до відкриття магазину, відповідне приміщення уже відремонтували, поставили стелажі, на яких біліє свіжими каталожними бирками товар. Буде відкрито і магазин на виїзді з морського порту, де відвідувачі будуть брати для контейнеровозів фари, грати, гальмівні механізми, дзеркала, елементи пневмопідвіски, диски, гуму, тобто все те, що потрібно тут же, на місці, і що можна швидко самому поміняти. Пізніше з'являться філії в регіонах, де на місцях будуть підтримувати основний запас розходників та комплектуючих, інше можна буде замовити по централізованій базі даних. Базу поки налагоджують, але мені з нею дозволили трохи попрацювати. Ну що тут скажеш? Швидко і зручно. Потрібні мені мости Meritor c передавальним числом 2,93 знайшлися швидко, було кілька варіантів, погортавши «мишкою», я, уткнувшись носом в монітор, зміг за фотографіями візуально оцінити їх стан, вивчив довідкову інформацію. Залишилося тільки оплатити покупку, яку мені були готові доставити в Єкатеринбург. Схоже, компанія робить наголос на те, щоб спростити процес вибору і замовлення запчастин до межі. Ну так ладо, а де ж тягачі?

Покинувши офісні приміщення, потрапляєш на територію, де змішалися епохи. Пізніше тут все приведуть до ладу, а поки якийсь екзотичний поїдений ржой компактний самоскид з передньої розвантаженням сусідами з Volvo VNL. «Вольво», до речі, тільки що покинув ремонтний цех, де йому міняли оперення - тягач зустрівся з лосем. Лось не пощастило - адже у нього немає такого сервісу ... Звичайно, навантажувачами на газу нікого не здивуєш, а ось гольф-кар, на який встановили кілька акумуляторних батарей і використовують для зарядки тягачів, я побачив вперше. А як вам мобільна установка для заправки кондиціонерів тягачів? Вона автоматично діагностує систему, відкачує фреон і закачує новий, оператор тільки підключає шланги і потім йде на півгодинки. Взагалі, оснащували весь об'єкт по-американськи, американським інструментом і устаткуванням, аж до останнього гайковерти. Є, звичайно, виключення, «СоюзХімТранс Автосервіс» сам виробляє навісне обладнання, яке можна встановити на сідло тягача і перетворити його на евакуатор - за такою схемою працюють евакуатори компанії. Так що не дай бог що трапиться, твою машину на жорсткій зчепленні відбуксирують на «базу», підберуть необхідні деталі, все тут таки встановлять, після чого можна буде працювати далі.

У нас в такі машини зустрінеш рідко, тому мені дали вгамувати цікавість і дозволили сісти за кермо фургона на базі Ford важкої F - серії. Про саму машині розповімо іншим разом, а от у фургоні виявилося обладнання, завдяки якому можна робити практично будь-який ремонт прямо на трасі. Недарма ця Технічка чергує 24 години на добу - по суті, це пересувна майстерня на самозабезпеченні: на борту є генератор на 20 кВт, зварювальний апарат, компресор. Нехай вас не бентежить відсутність інструменту - його беруть з Ремзона під конкретну задачу. Звичайно, взимку на дорозі перебирати двигун - та ще забава, але якщо треба, то все необхідне в техничку є, ареал її проживання пка обмежений обома столицями.

Цікаво, а що в ангарі? У Ремзона кипить робота, ось один тягач загнали на підйомник, інший стоїть в очікуванні діагноста. Поруч, піднявши у привітанні кабіну, варто Renault. Так-так, тут також можна обслуговувати і ремонтувати і європейську техніку, так як є і діагностичні програми, і устаткування. Але все ж таки пріоритет у американських машин, і основне завдання Ремзона - установка свежепріобретенних деталей, хоча тут також можна зробити ремонт, обслужити техніку.

Окремий ангар відведено під розбираємо вантажівки. Сьогодні в зоні розбирання знаходиться 20 одиниць техніки, на черзі - більше сотні. Такі ось масштаби. А поки все, що перед очима, можна - і потрібно - чіпати руками і уважно вивчати. Зазвичай, купуючи щось з побутової техніки або інструменту, новий господар просить продавця показати товар лицем, тобто продемонструвати його в дії. Те ж справедливо по відношенню до вантажний розбирання - наприклад, запустити двигун, щоб замовник переконався в працездатності необхідних вузлів, нормальна практика, користуйтеся цим, ніхто забороняти не буде. Мотор завели, клієнт послухав, переконався, що все в порядку - вузол знімають і віддають покупцеві. Кабіну в зборі, сидіння, панелі, мости - все можна брати окремо. На стелажах спостерігаємо джентельменский набір власника американського тягача, це колеса, витратні матеріали, фари, гальмові камери, пневмопідвіска - все вже акуратно розкладено і чекає покупця. Не помітити блискучі хромом паливні баки неможливо, тут є паливні ємності для будь-яких «американців», обсяги - від 75 до 150 галонів, а це вже майже 600 л!

До речі, у американських машин є ще одне корисне в наших умовах якість, про який згадуєш як раз на розбиранні. Мова йде про взаємозамінність деяких вузлів і агрегатів, при цьому вузол підходить не просто на різні моделі, його можна ставити на машини різних виробників. На тому ж Peterbuilt можна знайти трансмісію, яка цілком підійде для капотной Volvo. Те ж певною мірою справедливо для підвіски, частково - для двигунів. #Далеко не все отечественные эксплуатационники это знают, но ничего — тайны взаимозаменяменяемости узлов «американцев» откроет компьютерная программа: что на «Фреде»